Громадська приймальня народного депутата України Андрія Білецького

Андрій Євгенійович Білецький — командир полку спеціального призначення «Азов» МВС України, підполковник мiлiцiї.
Народився 5 серпня 1979 р. у Харкові, в українській родині. Батько — Євгеній Михайлович Білецький походить з с. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області з козацького роду, представники якого заснували село. Мати — Олена Анатолійовна Білецька (Лукашевич) походить з Житомирщини з українського шляхетського роду, до якого належав Василь Лукашевич — засновник «Малоросійського товариства» (1821–1822).
У 2001 р. закінчив Історичний факультет Харківського Національного Університету ім. В. Н. Каразіна. Дипломне дослідження, було присвячене діяльності Української Повстанської Армії. По закінченню університету працював викладачем харківських вишів, продовжував вивчати військову історію України. Неформальне керівництво його науковою діяльністю здійснював відомий український історик Ярослав Дашкевич.

З юнацьких років активно займався спортом, мав І-й юнацький розряд з боксу. Згодом займався ножовим боєм, фехтуванням, практичною стрільбою та іншими видами спорту, в чому досяг значних успіхів. Ці навички допомогли поставити на високий рівень систему вишколів у очолюваних ним організаціях.

У 2003 р. одружився з Юлією Володимирівною Білецькою (Брусенко). У 2007 р. народився син Олександр.Активну участь у політичному житті брав зі студентських часів.

У 2001 р. взяв участь у березневих акціях протесту у Києві в рамках кампанії «Україна без Кучми», під час яких був затриманий міліцією та потрапив під адміністративний арешт. За це СБУ намагалося змусити керівництво ХНУ виключити його з вишу.
Після розпуску по Україні Товариства сприяння ЗС та ВМФУ «Патріот України» створив нову, незалежну від будь-яких партійних структур, Організацію «Патріот України», від початку існування якої є її командиром.
Від початку діяльності організації планує, координує та бере участь в усіх її заходах. Особисто очолював практично всі групи, що здійснювали операції з виявлення точок наркоторгівлі, затримання нелегальних мігрантів тощо. Керував масовими акціями організації (марші, мітинги, спортивні заходи, акції громадської непокори та масові силові акції).

З серпня 2011 р. розпочалася ціла низка арештів українських патріотів.
Наприкінці серпня 2011 р. у Києві та Василькові були заарештовані старшини місцевих осередків Організації «Патріот України» – т.зв. Справа «васильківських терористів».
23 серпня 2011 р. на офіс Харківського осередку Організації «Патріот України» (м. Харків, вул. Римарська, 18) вчинив збройний напад відомий в мережі інтернет українофоб Сергій Колесник.
19 листопада 2011 р. на Андрія Білецького було вчинено замах. У під’їзді власного будинку в нього кілька разів вистрелили з револьвера.
27 грудня 2011 р. Андрій Білецький був заарештований у справі «Оборонців Римарської». 29 грудня 2011 р. щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді 2-х місяців тримання під вартою. 16 лютого 2012 р. термін перебування під вартою було продовжено до 27 квітня 2012 р. Утримувався у Харківському СІЗО — сумнозвісно відомому ще з часів радянських репресій як «Холодногірська тюрма».
У різних містах країни проходили акції протесту проти політичних репресій щодо українських патріотів.

24 лютого 2014 р. Верховна Рада прийняла постанову № 4202 “Про звільнення політвʼязнів”, у результаті якої Андрій Білецький вийшов на свободу, а вже через 2 години після свого звільнення виїхав на Майдан.

До кінця весни 2014 року ним була сформована основа добровольчого батальйону «Азов».
Добровольчий батальйон «АЗОВ» виник на основі «Чорного корпусу», який у березні – квітні 2014 року провів низку успішних операцій на сході України. «Чорний корпус» (народна назва – «чорні чоловічки») був відповіддю українських патріотів на появу «зелених чоловічків» – російських військових у Криму і ставив мету – звільнення сходу України від путінських диверсантів і терористів. «Чорні чоловічки» провели цілий ряд успішних партизанських акцій, а від початку травня вступили у військове протиборство з сепаратистами на південному сході Донецької області. Ініціатором створення та керівником «Чорного корпусу» був Андрій Білецький.

У ході однієї з операцій бійці «АЗОВу» захопили в полон першого «міністра оборони ДНР» Какідзянова. 13 червня 2014 р. батальйон «АЗОВ» звільнив від бойовиків Маріуполь – місто, що має більше 500 тисяч населення. На початок липня «азовці» практично повністю контролювали узбережжя Азовського моря. Бійці «АЗОВА» звільнили від бойовиків Старобешево, Мар’їнку і першими зайшли в Донецьк. Підрозділи батальйону вели важкі бої на підступах до Іловайська. У даний час «АЗОВ» задіяний в обороні Маріуполя. Зона відповідальності «АЗОВУ»: південний схід Донецької області.
За час бойових дій батальйон «АЗОВ» втратив 14 бійців. Поранено 27 осіб. Більше 40 бійців «АЗОВУ» було представлено до нагород різних рівнів.

Крім українців у складі “АЗОВУ” – добровольці з Росії, Білорусії, Норвегії, Швеції, Греції, Італії, Франції, Хорватії, Словачиини та інших країн.
«АЗОВ» відомий своєю дисциплінованістю, злагодженістю та високим моральним і бойовим духом.

2 серпня 2014 року “за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України” Білецький був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а 15 серпня 2014 року отримав позачергове звання підполковника мiлiцiї.

17 вересня 2014 добровольчий батальйон «АЗОВ» був розширений до полку. Командиром полку призначений Андрій Білецький.
Розширення батальйону до полку є визнанням бойових заслуг «Азовців».